Anthropic зізналася в надмірних обмеженнях: Claude 5-го покоління, чим менше його обмежувати, тим краще він працює

Командний учасник Claude Code Тарік Шихіпар (Thariq Shihipar) у дописі визнав: навички формування промптів, які ти важко тренував, у більшості випадків потрібні були лише для жорстких правил старіших поколінь моделей. Перед Claude Opus 5 і Claude Fable 5 офіційні системні промпти скоротили більш ніж на 8/10, а під час внутрішнього кодового бенчмарку не було зафіксовано вимірюваного падіння.
(Передісторія: Anthropic випустила Claude Opus 5! Продуктивність наближена до ціни Fable 5, але її розрізали навпіл — стала новою моделей за замовчуванням)
(Додатковий контекст: Claude Code щойно представив команду /goals: розділення виконання та оцінювання, щоб AI-агенти не ледарювали й не брехали)

Зміст статті

Toggle

• Як виникає надмірне обмеження
• Ті старі прийоми — тепер це міфи
• Чотири рівні розподілу — це нове рішення

Командний учасник Claude Code Тарік Шихіпар (Thariq Shihipar) цього тижня у дописі в офіційному блозі вказав, що вони суттєво переписали системний промпт Claude Code. Ціль — дві нові моделі: Claude Opus 5 та Claude Fable 5. Він зазначив, що багато з того, що раніше накопичувалося як досвід по промптах рядок за рядком, зараз уже перестає працювати перед цією групою нових моделей.

Зміни цього разу справді відчутні: понад 8/10 вмісту системного промпта було просто видалено, а внутрішній кодовий бенчмарк не показав вимірюваного погіршення. Це означає: чим більше пишеш і чим дрібніше регламентуєш — не обов’язково Claude працюватиме краще; для нового покоління моделей часто виходить навпаки: чим менше “керування”, тим стабільніше вона рухається.

Як виникає надмірне обмеження

У статті Шихіпар розкладає на прикладі конкретну ситуацію: в одному й тому самому запиті системний промпт, CLAUDE.md і команди Skills нашаровуються й часто починають суперечити одне одному. Наприклад, в одному місці написано «за потреби зберігати необхідні пояснення», а в іншому — «заборонено писати коментарі до коду». Claude має спершу витратити зусилля, щоб зрозуміти, яка з вимог “важливіша”, перш ніж реально взятися за роботу. Правила не економлять зусилля моделі — вони спочатку створюють шар протиріч, які потрібно розбирати.

Ці правила не з’явилися з нічого. Коли Claude Code щойно стартував, команда боялася найгіршого сценарію, наприклад, що модель може помилково видалити файли. Тому в системному промпті було накидaно купу жорстких приписів — фактично “встановили поручні” для старих моделей, яким ще бракувало здібностей до суджень. У старій версії було прямо написано: за замовчуванням не писати коментарі, заборонено багаторядкові рядкові пояснення; якщо користувач не попросив напряму — не вигадувати додаткові файли для планування чи аналізу.

Для тих моделей це було необхідним компромісом.

Але коли та сама “захисна огорожа” лягає на нові моделі, все змінюється. Новий системний промпт замінив ту довгу низку правил однією інструкцією для оцінювання: «Write code that reads like the surrounding code», просто кажучи — щільність коментарів, найменування і звичні стилі написання мають іти в ногу з навколишнім кодом.

Ті старі прийоми — тепер це міфи

Перше — найменш інтуїтивне: раніше команда вірила, що найкращий спосіб навчити Claude користуватися інструментами — давати приклади, перелічуючи сценарії застосування один за одним. Тепер вони виявили, що приклади навпаки “заморожують” простір дослідження моделі в межах рамок, намальованих самими прикладами. Краще — зробити дизайн інструментів більш “розмовним”: наприклад, для інструмента Todo достатньо просто вивести стан у вигляді переліку pending、in_progress、completed — модель, глянувши на ці стани, одразу розуміє, як користуватися, і не потрібно “втовчувати” це прикладами.

Друге — «все наперед». Колись системні промпти часто звично розписували деталі перевірки коду й процес валідації разом, незалежно від того, чи буде це використано. В результаті робота ще навіть не почалася — а контекстне вікно вже було зайняте великим шматком. Зараз валідацію та code review розділили на skill, які можна викликати за потреби; а частину описів інструментів теж перевели в режим lazy loading (відкладеного завантаження): коли модель справді захоче використати інструмент, вона через ToolSearch знайде повне визначення.

Ця логіка поступового розкриття актуальна і для твого власного CLAUDE.md: не намагайся скласти весь набір знань в один великий файл; правильніше — розділити на ціле дерево файлів, що підвантажуються в потрібний момент.

Третє — найближче до щоденних операцій: ручну “пам’ять” у CLAUDE.md дедалі більше замінює автоматична пам’ять. Раніше потрібно було, щоб користувач сам натискав гарячу клавішу, аби внести в CLAUDE.md свої напрацювання; тепер Claude сам вирішує, які фрагменти варто зберегти, і зберігає їх як пам’ять. Чим дрібніше регламентуєш — тим менше це означає, що пам’ятатиме надійніше.

Чотири рівні розподілу — це нове рішення

Рішення Шихіпара — не “вирізати всі правила”, а заново розподілити, що саме має робити кожен із чотирьох шарів контексту.

System Prompt прив’язаний до логіки продукту — з ним майже ніколи не стикаються звичайні розробники; ті, хто сам збирає фреймворк для агентів, мають докласти зусиль саме туди.

CLAUDE.md має залишатися легким: місця у ньому — лише для реальних пасток і нюансів у бібліотеках; не потрібно писати нісенітницю на кшталт «Claude зазирає в структуру файлу й одразу розуміє»

Skills сприймай як легкий путівник: якщо це не надзвичайно важливі доменні речі, не роби його занадто обмежувальним; довгі skills краще розбивати на кілька файлів.

References — цей шар краще подавати насамперед у форматі коду. Один HTML-макет зазвичай дає моделі більше, ніж шматок текстового опису або скріншот. Специфікації теж можуть бути конкретнішими: детальний тестовий набір або існуюча функція в іншому бібліотечному коді, яку треба лише перенести — це вже готові специфікації; а далі ще можна оформити як набір критеріїв оцінювання (rubrics), щоб Claude динамічно витягав сабагент(ів) для перевірки й крок за кроком звіряв, чи відповідають результати твоєму смаку.

Офіційно також синхронно представили команду claude doctor: у Claude Code введи /doctor — і він перевірить, чи не надто “товстий” і надто обмежувальний у тебе writing skills та CLAUDE.md. Саме про таку саму проблему зараз говорить розробницька спільнота: встановили купу Skills, Plugins і MCP Server, а ще й написали CLAUDE.md довжиною, яку неможливо прочитати; робота ще й не почалася — а “вікно контексту” вже з’їло половину.

Твоє старе переконання «чим докладніше прописані правила, тим слухнянішим буде AI» перед новим поколінням моделей не дає бонусу — воно лише займає місце як важкий “мертвий вантаж”. Справжнє питання не в тому, яку ще одну умову можна додати, а в тому, яке правило уже можна видалити.