У 2025 році вразливості смарт-контрактів спричинили значні фінансові втрати в розмірі приблизно 500 мільйонів доларів по всій криптовалютній екосистемі. Згідно зі звітами з кібербезпеки, атаки повторного входу стали основним вектором експлойтів, на які припало 40% усіх порушень смарт-контрактів. Особливо постраждала екосистема NEAR Protocol.
Структура типів уразливостей, що призвели до цих втрат, вказує на тривожну закономірність:
| Тип уразливості | Фінансові втрати (USD) | Частка від загальної суми |
|---|---|---|
| Атаки повторного входу | 200 мільйонів доларів | 40% |
| Недоліки контролю доступу | 125 мільйонів доларів | 25% |
| Логічні помилки | 63 мільйони доларів | 12,6% |
| Маніпулювання оракулами | 60 мільйонів доларів | 12% |
| Інші уразливості | 52 мільйони доларів | 10,4% |
Травень 2025 року став особливо руйнівним періодом, коли децентралізована біржа Cetus зазнала атаки, що призвела до втрати 223 мільйонів доларів через відсутність перевірки переповнення коду. Цей випадок підкреслив стійкі труднощі із забезпеченням безпеки складних DeFi-протоколів навіть після багаторазових аудитів.
Фінансовий вплив цих уразливостей не обмежується лише прямими крадіжками токенів. Повторення інцидентів підірвало довіру інвесторів — дані демонструють, що токен NEAR зазнав суттєвої волатильності ціни після повідомлень про масштабні експлойти. Ці події підкреслюють нагальну потребу у вдосконалених заходах безпеки та стандартизованих протоколах оцінки уразливостей на блокчейн-платформах.
Сучасні дослідження з кібербезпеки свідчать, що зловживання привілейованими правами становить значно більшу частку витоків даних, ніж повідомлялося раніше. Хоча деякі джерела вказують на 55%, більш точна статистика свідчить, що 74% таких інцидентів починаються саме із зловживання привілейованими обліковими даними. Така статистика підкреслює критичну вразливість привілейованих доступів у структурах безпеки організацій.
Фахівці з кібербезпеки відзначили сталу логіку виникнення подібних порушень та їх наслідки:
| Фактор порушення | Частка | Вплив |
|---|---|---|
| Зловживання привілейованими обліковими даними | 74% | Головний шлях проникнення для атакувальників |
| Соціальна інженерія щодо привілейованих акаунтів | 66% | Часто передбачає імітацію внутрішніх співробітників |
| Додаткові витрати через інциденти Shadow AI | 670 000 доларів | Підвищує середню вартість витоку до 4,74 мільйона доларів |
Організації, що зазнали витоку через привілейовані облікові дані, змушені витрачати на 26 днів більше на виявлення та ліквідацію, ніж у випадку інших типів порушень. Фінансові наслідки суттєві — такі інциденти в середньому коштують 4,46 мільйона доларів.
Впровадження заходів безпеки має зосереджуватися на комплексному управлінні привілейованим доступом із повною фіксацією дій та суворим дотриманням принципу найменшого привілею. Використання AI та автоматизації для управління безпекою дозволяє скоротити витрати до 70%, знижуючи середню ціну інциденту до 3,05 мільйона доларів у порівнянні з компаніями без таких рішень.
У 2025 році централізовані криптобіржі перебувають під безпрецедентним регуляторним тиском щодо дотримання стандартів кібербезпеки. За останніми даними, лише за першу половину 2025 року внаслідок кримінальних дій у сфері криптовалют було викрадено майже 1,93 мільярда доларів, що вже перевищує показники 2024 року і ставить 2025-й на шлях найгіршого року стосовно крадіжки цифрових активів.
Регулятори у світі запроваджують суворіші рамки дотримання, і 72% фінансових органів називають головною проблемою для криптобірж недотримання вимог боротьби з відмиванням коштів. Це змусило Financial Action Task Force визначити 30% країн як "юрисдикції підвищеного ризику" для криптовалютних операцій через слабкі механізми дотримання.
Порівняльний аналіз регуляторних вимог демонструє суттєві зміни:
| Регуляторний аспект | 2023 | 2025 |
|---|---|---|
| Виконання вимог щодо конфіденційності даних | 64% вважають викликом | 77% вважають викликом |
| Звітування про кіберінциденти | Обмежені вимоги | Обовʼязкове розкриття для SEC |
| Пенетраційне тестування | Необов'язкова рекомендація | Обов’язковий елемент дотримання |
| Плани згортання діяльності | Майже не вимагалися | Вимагаються разом із відповідними активами |
Додаткові складнощі створюють географічні обмеження, оскільки регулятори вимагають більшої прозорості щодо управління ІТ-ризиками та корпоративного управління. CISO зіштовхуються з посиленим тиском щодо надання доказів ефективного управління, включно із докладною звітністю про критичні кіберризики та комплексною документацією стратегії кібербезпеки для регуляторного розгляду.
Так, NEAR coin має перспективи для розвитку. До 2025 року очікується суттєве зростання завдяки масштабованій архітектурі блокчейну та зручній екосистемі для розробників.
Досягнення NEAR рівня у 100 доларів можливе, але це складна задача. Необхідне суттєве зростання ринку, розширення використання та, можливо, спалювання токенів для зменшення пропозиції. Це довгострокова перспектива, хоча її не можна повністю виключати.
NEAR Coin — це нативний токен блокчейну NEAR, розроблений для застосувань на основі штучного інтелекту. Він забезпечує транзакції та управління в децентралізованій AI-економіці, де AI-агенти безпосередньо взаємодіють і обслуговують користувачів.
На даний момент Solana має більший ринок, більший обсяг транзакцій і популярність серед NFT-проєктів. NEAR активно розвивається, але поки поступається Solana за цими показниками.
Поділіться
Контент