У 2025 році адміністрація Дональда Трампа істотно розширила дію тарифів за Розділом 232, піднявши ставки на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%. Така рішуча торгова політика стала суттєвим відходом від попередніх підходів, адже тепер тарифи застосовувалися до ще 407 додаткових категорій товарів, віднесених до «похідних» сталевих та алюмінієвих продуктів.
Вплив тарифів поширився і на партнерів, які раніше мали пільговий статус, про що свідчать зміни у застосуванні до імпорту:
| Країна | Попередній статус | Статус у 2025 році |
|---|---|---|
| Канада | Переважно звільнена | Підпадає під 50% тариф |
| Мексика | Переважно звільнена | Підпадає під 50% тариф |
| ЄС | Часткові звільнення | Змінена тарифна структура |
Економічне обґрунтування розширених тарифів було зосереджене на питаннях національної безпеки: посадовці адміністрації посилалися на дані, згідно з якими загальний тариф у 10% потенційно може збільшити економіку на $728 мільярдів і створити 2,8 мільйона робочих місць.
Міністерство торгівлі США відіграло ключову роль у впровадженні цих тарифів — воно запровадило новий механізм для включення похідних товарів до сфери дії Розділу 232 через Прокламацію 10947. Цей документ не лише підсилив тарифний захист, а й розширив охоплення на галузі, що виробляють продукцію з використанням сталевих і алюмінієвих компонентів.
Зазначені заходи відображають незмінну позицію Трампа про те, що торговельні дисбаланси становлять загрозу національній безпеці, особливо зважаючи на масштаби китайської промисловості, хоча частка Китаю у прямому імпорті сталі до США становить менше 1%.
Тарифна стратегія Дональда Трампа була спрямована на зміцнення промислової бази США й обмеження економічного впливу Китаю. У березні 2018 року Трамп запровадив жорсткі захисні заходи — 25% тариф на імпортовану сталь і 10% на імпорт алюмінію. Це стало частиною масштабної торгової політики щодо багатьох країн, а найбільш жорсткі заходи були спрямовані проти Китаю.
Структуру тарифів було стратегічно диференційовано для кожного з торгових партнерів:
| Країна/Регіон | Тарифні ставки | Ключові сектори |
|---|---|---|
| Китай | 60% (запропоновано) | Весь імпорт |
| Канада | 25% | Різні сектори |
| Мексика | 25% | Різні сектори |
| ЄС | 15% | Більшість товарів |
| Японія | 15% | Різні товари |
Запровадження цих тарифів мало на меті скорочення значного торгового дефіциту США з Китаєм, який склав $295 мільярдів — найнижчий рівень з 2009 року, втім, це все одно найбільший двосторонній дефіцит для Америки. Представники адміністрації Трампа називали торгові практики Китаю «економічним примусом» і особливо акцентували увагу на проблемі порушення прав інтелектуальної власності.
Захисні заходи були покликані стимулювати розвиток виробництва у США — зробити місцеву продукцію конкурентнішою порівняно з імпортом. Це проявилося, зокрема, у наданні кредитів американським автовиробникам для компенсації витрат на імпортні матеріали, щоправда, ці кредити мали бути поступово скасовані протягом трьох років. Такий підхід відображає економічний націоналізм Трампа та курс його адміністрації на відновлення промислового потенціалу США й протидію росту економічної потуги Китаю у світі.
У квітні 2025 року адміністрація Трампа ініціювала ключові розслідування за Розділом 232 щодо трьох стратегічних секторів: фармацевтики, напівпровідників і критичних мінералів. Ці розслідування, які проводилися згідно із Законом про розширення торгівлі 1962 року, мають виявити, чи створює імпорт у цих галузях загрозу для національної безпеки США.
Розслідування у фармацевтичному секторі, розпочате 1 квітня 2025 року, стосується імпортованих лікарських засобів і їхніх компонентів. Це особливо актуально, оскільки на Китай припадає 44% імпорту фармацевтики до США за вагою, що створює ризики для стійкості ланцюгів постачання.
Паралельно розслідування щодо напівпровідників аналізує залежність від іноземних постачальників у цій технологічній галузі, яка є критично важливою для споживчої електроніки й оборонних розробок.
Розслідування щодо критичних мінералів, офіційно оголошене 22 квітня 2025 року, отримало прискорений статус, що підкреслює його терміновість. Воно відображає занепокоєння через залежність США від імпорту матеріалів, які мають стратегічне значення для оборони та технологічного розвитку.
| Об’єкт розслідування | Дата початку | Залежність імпорту США | Загроза нацбезпеці |
|---|---|---|---|
| Фармацевтика | 1 квітня 2025 | 44% з Китаю за вагою | Вразливість ланцюгів постачання |
| Напівпровідники | 1 квітня 2025 | Китай — близько 5% | Технологічна безпека |
| Критичні мінерали | 22 квітня 2025 | Суттєва залежність від Китаю щодо певних мінералів | Обороноздатність |
За підсумками цих розслідувань до 2026 року можуть бути впроваджені тарифи, квоти чи інші обмеження на імпорт, якщо Міністерство торгівлі визнає, що ці товари загрожують національній безпеці. Це продовжує стратегію адміністрації щодо використання Розділу 232 як дієвого інструменту торгової політики.
Тарифна політика адміністрації Трампа зіткнулася з серйозними юридичними викликами, зокрема низкою справ у Верховному суді США. Основні суперечки стосувалися президентських повноважень за Законом про міжнародні економічні надзвичайні повноваження (IEEPA) — чи дозволяє це законодавство настільки масштабне запровадження тарифів. Вирішення цих питань визначає межі виконавчої влади у сфері торгової політики.
Економічний вплив тарифів виявився істотним: вони порушили сформовані глобальні торгові схеми та ланцюги постачання. Дослідження фіксують відчутний негативний ефект за низкою макроекономічних показників:
| Економічний показник | Вплив тарифів Трампа |
|---|---|
| Приріст ВВП | Відчутне уповільнення |
| Споживчі ціни | Зросли на $1 000–1 300 на домогосподарство |
| Податкові надходження | $88+ мільярдів зібрано до серпня 2025 |
| Прогнозовані надходження | Близько $1,8 трильйона за наступне десятиліття |
У відповідь на тарифи компанії переглядали свої ланцюги постачання, уникаючи країн із високими митами. Торговельна статистика свідчить про зниження імпорту з Китаю та Канади, натомість зросли поставки з Південно-Східної Азії й Мексики. Через невизначеність щодо остаточного рівня тарифів імпортери достроково шукали альтернативних постачальників у регіонах із меншими ризиками нових обмежень. У підсумку, попри захисний характер, тарифи призвели до економічної нестабільності для американського бізнесу та споживачів через зростання витрат і перебої в ланцюгах постачання.
Так, Trump coin має потужний інвестиційний потенціал. З часу запуску у 2025 році його вартість суттєво зросла, перевищивши показники багатьох традиційних активів. Прив’язка до президентства Трампа надає токену унікальної привабливості.
Так, у 2025 році Trump coins залишаються доступними для купівлі через різних сторонніх продавців і платформи.
Так, Trump gold coins мають ринкову вартість. У 2025 році вони високо цінуються серед колекціонерів та інвесторів, а їхня ціна залежить від попиту й рідкісності.
Станом на 18 листопада 2025 року 1 000 Trump coins оцінюються приблизно у $6 960 США згідно з актуальним курсом.
Поділіться
Контент