Як чиста бухгалтерська вартість активу керує інвестиційними рішеннями на біржі

Коли ми працюємо на фінансових ринках, ми стикаємося з фундаментальним питанням: (якою ціною насправді оцінюється компанія). Відповідь не завжди полягає у ціновій котировці, яку ми бачимо на екрані. За останні роки стратегія value investing набрала актуальності саме тому, що прагне визначити цю різницю між тим, що платить ринок, і тим, що компанія справді коштує за своїми бухгалтерськими книгами.

▶ Більше ніж котирування: розуміння балансової вартості

Коли досвідчені інвестори говорять про “балансову вартість”, вони мають на увазі саме власні ресурси компанії, які вона спрямовує на кожну акцію. Ця вартість отримується шляхом додавання статутного капіталу до накопичених резервів за час. Цікаво, що на відміну від номінальної вартості (яка фіксується під час емісії акції), балансова вартість є динамічною і відображає актуальний стан компанії.

Чиста бухгалтерська вартість окремого активу працює подібним чином, але застосовується до конкретних активів. Коли компанія володіє машинами, транспортом або іншими матеріальними активами, вони втрачають цінність через зношення та час — те, що в бухгалтерії називається амортизацією або знеціненням. Тому при оцінці конкретного активу потрібно віднімати цю природну втрату вартості.

● Метрика, що визначає можливості: P/VC

Щоб визначити, чи є акція дорогою або дешевою відносно її балансової вартості, існує надзвичайно корисний інструмент: коефіцієнт Ціна/Балансова Вартість (P/VC). Його обчислення просте, але потужне: ділимо поточну ціну акції на її чисту бухгалтерську вартість на акцію.

Результат понад 1 вказує на переоцінку (ринок платить більше, ніж вона коштує за бухгалтерськими даними), тоді як менше 1 — на недооцінку. Розглянемо дві реальні іспанські компанії:

Acerinox має P/VC близько 0,8, що свідчить про те, що вона котирується нижче за свою балансову вартість. Cellnex, навпаки, показує P/VC понад 2, що означає, що інвестори платять значно більше, ніж її бухгалтерська вартість. Ці дані не визначають, чи варто купувати чи ні, але показують, як ринок оцінює кожну компанію.

● Обчислення: від теорії до практики

Щоб отримати чисту бухгалтерську вартість на акцію, беремо загальні активи компанії і віднімаємо її зобов’язання (борги та зобов’язання). Цей результат ділимо на кількість випущених акцій.

Уявімо компанію з активами вартістю 3 200 мільйонів євро, зобов’язаннями на 620 мільйонів і 12 мільйонами випущених акцій:

(3 200 мільйонів – 620 мільйонів) ÷ 12 мільйонів = 215 € за акцію

Це число є фундаментальним для будь-якого аналізу value investing, оскільки воно слугує орієнтиром для оцінки, чи є ринкова ціна розумною.

● Балансова вартість проти очікувань ринку

Ціна акції враховує набагато більше, ніж її внутрішня вартість, відображену у книгах. Вона включає оптимістичні настрої, секторні переваги, очікування майбутнього зростання та численні зовнішні фактори. Тому часто можна побачити акції з балансовою вартістю 15 € і котируваннями 34 € або навіть вище.

Ця різниця не обов’язково означає, що вони переоцінені. Ринок часто передбачає майбутні прибутки, які ще не відображені у балансах. Однак, коли ціни різко віддаляються від балансової вартості, варто проаналізувати, чи реалістичні ці очікування зростання.

● Обмеження, які повинен знати кожен інвестор

Чиста бухгалтерська вартість має критичну слабкість: вона ігнорує нематеріальні активи. Для компаній з програмним забезпеченням, відеоіграми або біотехнологіями це руйнівно. Створення програмного забезпечення вимагає невеликої початкової інвестиції програмісти та обладнання, але приносить величезні доходи. Оскільки вони не оцінюються належним чином у бухгалтерії, технологічні компанії зазвичай мають P/VC значно вище за середній рівень ринку — не тому, що вони обов’язково переоцінені, а тому, що цей інструмент не відображає їх справжню цінність.

Малий капітал має іншу проблему. Такі компанії часто мають балансову вартість, яка мало співвідноситься з їх реальними котируваннями, саме тому, що їхні майбутні обіцянки прибутку виправдовують набагато вищі ціни.

Також існує ризик “креативної бухгалтерії” — легальних технік, що маскують результати через завищення активів і заниження зобов’язань, повністю спотворюючи справжню цінність.

Приклад Bankia ілюструє цю вразливість. У 2011 році вона вийшла на біржу з дисконтом 60% від своєї балансової вартості — нібито надзвичайна можливість. Через кілька років реальність показала набагато гірший фінансовий стан, що призвело до її поглинання Caixabank у 2021 році. Чиста бухгалтерська вартість активу може бути цілком відокремлена від його майбутньої стабільності.

▶ Інтеграція у фундаментальний аналіз

Фундаментальний аналіз досліджує реальні дані компаній: баланси, результати, макроекономічні умови та конкурентні переваги. Чиста бухгалтерська вартість — лише один компонент цієї цілісної картини. Вона дає уявлення про поточну фінансову міцність, але має доповнюватися аналізом якості управління, секторної позиції та перспективи майбутньої рентабельності.

▶ Висновок: інструмент, а не повне рішення

Розуміння чистої бухгалтерської вартості активу та володіння коефіцієнтом P/VC значно розширює здатність інвестора оцінювати можливості. Однак ці показники — лише частина картини минулого, зафіксованого у бухгалтерії.

Справжні інвестиційні можливості виникають, коли поєднуємо цей бухгалтерський аналіз із глибоким дослідженням реальних конкурентних переваг, життєздатності майбутніх планів і макроекономічного середовища. Балансова вартість відкриває двері, але рішення про входження має базуватися на повному розумінні компанії.

Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
  • Нагородити
  • Прокоментувати
  • Репост
  • Поділіться
Прокоментувати
0/400
Немає коментарів
  • Закріпити