Чому Бенджамін Грем і Воррен Баффет здатні перемагати інших інвесторів? Таємниця у структурі Беркшира
Багато інвесторів, бачачи точність стратегій Баффета на фондовому ринку, запитують себе: чому мої вибори акцій не гірші, але результати значно гірші? Відповідь дуже проста — вартість капіталу.
Беркшир контролює потужну фінансову імперію, включаючи GEICO (Гейко), Berkshire Hathaway Insurance Group (BH Primary), BHRG та інші страхові компанії. Ці компанії щодня збирають страхові внески, формуючи безперервний потік готівки.
Саме це дає Баффету ключову конкурентну перевагу — інші платять відсотки за залучення капіталу, а він отримує майже безкоштовні кошти через страхові операції. Більш того, він може залучати фінансування через облігації у країнах з низькими ставками, наприклад у Японії, використовуючи низький відсоток для арбітражу.
Крім страхового бізнесу, Беркшир володіє цілком дочірніми компаніями у залізничному, комунальному та інших стабільних сегментах, що генерують готівку. Важливо, що більшість цих компаній не котируються на біржі, і вигоду отримують лише акціонери Беркшира — саме тому купівля акцій компаній, у яких інвестує Баффет, не дає таких же результатів, як інвестиції безпосередньо у Беркшир.
Від невдахи до легенди: еволюція інвестиційної логіки Баффета
Початок Беркшира був іронічним. Спочатку це був текстильний завод, і у 1962 році Баффет купив його за $7.6 за акцію, вважаючи, що реальна вартість компанії значно вища за ціну. Але він помилився — обладнання для ткацтва та готовий одяг не могли продатися за такою ціною. Це — найбільша невдача Баффета, його акції застрягли у капкані.
Замість виходу з позиції, молодий Баффет обрав інший шлях: продав активи за низькою ціною і перетворив компанію — перетворив Беркшир з текстильного заводу у інвестиційну компанію. Цей досвід кардинально змінив його інвестиційну філософію.
Зустріч з другом на все життя — Чарлі Мангером — допомогла йому переосмислити суть інвестицій: від простого пошуку недооцінених цінностей до уваги до грошового потоку та вартості компанії.
Його новий підхід став ясним: чому варто інвестувати у банки та страхові компанії? Тому що вони мають дві рідкісні характеристики:
Надійний і стабільний грошовий потік
Чим більша компанія, тим сильніша її конкурентна перевага (бо клієнти більше довіряють великим установам)
Це повністю руйнує традиційне мислення про вибір акцій. Зазвичай, коли компанія досягає певного розміру, її зростання сповільнюється, але фінансові установи навпаки — чим більше, тим безпечніше і привабливіше.
Пізніше Баффет інвестував у Coca-Cola та Apple за цим самим принципом — не через дешевизну акцій, а через сильний конкурентний потенціал і довгострокове зростання. Це — кардинальна різниця між ціннісним і ціновим інвестуванням.
Інвестиції Беркшира у різні сфери також взаємодіють між собою — логістика допомагає доставці продуктів, страхові компанії покривають ризики інших бізнесів — створюючи ефект 1+1>2. Така екосистема дозволяє кожній інвестиції приносити ще більший дохід.
Останні новини щодо портфеля: сигнал за зменшенням частки Apple
Зміни у щоквартальному портфелі Баффета — це індикатор настроїв інвесторів. У першій половині 2024 року найбільше привернуло увагу — значне зменшення частки Apple.
Apple була останньою великою ставкою у портфелі Баффета і найприбутковішою. Але після публікації квартального звіту у 2024 році він зробив несподіваний крок: зменшив кількість акцій з 7.89 млрд до 4 млрд — майже на 50%, що становить близько тисячі мільярдів доларів.
Це зменшення підняло рівень готівки у Беркширі до історичного максимуму. Багато аналітиків вважають, що це відображає реальність — завищені оцінки американського ринку, і якісних активів мало — навіть Баффет не може знайти хорошу точку входу.
Разом із цим, частки інших ключових активів у портфелі: JPMorgan — 11.81%, American Express — 10.41%, Coca-Cola — 7.38%, Chevron — 5.85%. Вони мають спільне — стабільний грошовий потік і високий бар’єр входу.
BRK.A vs BRK.B: чому існує два типи акцій
Інвестуючи у Беркшир, можна помітити, що на ринку є акції BRK.A і BRK.B — це не випадковість.
Після зростання акцій BRK.A до 30 000 доларів за штуку, у 1996 році Беркшир випустив акції BRK.B з меншою номінальною вартістю, щоб підвищити ліквідність. Тоді одна акція BRK.B була 1/30 від BRK.A. У 2010 році акції BRK.B поділилися у співвідношенні 50:1. Тепер одна акція BRK.A дорівнює 1500 акціям BRK.B.
Глибокий задум цієї системи — збільшити ліквідність і водночас захистити контроль. Голосів у голосуванні у BRK.B лише 0.01% від голосів BRK.A, тому навіть великі інвестори з великим обсягом B-акцій не зможуть впливати на рішення компанії, що дозволяє керівництву зосередитися на довгостроковому розвитку.
Чому варто купувати саме Беркшир, а не просто акції Баффета
Дехто запитує: якщо щоквартально публікується список активів Баффета, чи не краще просто купити ці компанії? Чому потрібно інвестувати у Беркшир і платити за управління?
Відповідь: майже половина інвестицій Беркшира — це повністю викуплені компанії, і їх просто не можна купити на відкритому ринку. Основні бізнеси — залізничний, страховий, перестраховий — Баффет прагне контролювати повністю, бо йому важливий не ціновий спред, а прибутковість компанії.
Ще один аспект — фінансовий важіль. Звичайний інвестор отримує 20% прибутку — і все. Баффет може використовувати 50% коштів клієнтів або залучати позики, і той самий 20% може перетворитися у 40% у результаті — через структуру фінансування. Це — спосіб підвищити доходність за допомогою фінансових схем, які приватний інвестор повторити не може.
Замість того, щоб намагатися копіювати його стратегію, краще стати акціонером Беркшира і довірити управління Баффету.
Чи варто зараз інвестувати у Беркшир?
Довгостроково: ціна акцій Беркшира, хоча і зазнавала великих коливань, при довгостроковому утриманні дає хороші результати — навіть купуючи на піку. Переваги компанії очевидні, інвестиційна цінність зберігається.
Короткостроково: зараз бінарний канал (Bollinger Bands) ще спрямований вниз, ціна біля нижньої межі — сигналів для покупки немає, короткостроковий тренд не визначений. Якщо хочете торгувати короткостроково, краще почекати, поки канал вирівняється.
Ринкова ситуація: американський ринок зазнає економічної слабкості, інфляція зупиняється, багато компаній мають запаси, що повернулися до історичних рівнів, але продажі залишаються низькими. Після спаду інтересу до AI ціни вже не є дешевими. Навіть партнер Баффета — Чарлі Мангер — визнає, що зараз дуже важко знайти хороші інвестиційні можливості.
Підсумок: у сучасних умовах і Беркшир, і американський ринок у цілому — у стані невизначеності. Але головна перевага Баффета — менший вартість капіталу, ніж у інших — дозволяє йому не прагнути високих доходів, а просто стабільно отримувати прибуток і перевершувати більшість конкурентів. З довгострокової перспективи Беркшир залишається цінним об’єктом для регулярних інвестицій — потрібно лише чекати кращого моменту входу.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Від збиткової текстильної фабрики до імперії на сотні мільярдів: як Баффет за допомогою Беркшира став акціонерним богом
如果你問華爾街哪位投資人最厲害,超過5成的業內人士會異口同聲說出同一個名字——巴菲特。但很少人知道,這位傳奇人物的成功不僅源於獨到的眼光,更關鍵的是背後那台龐大的賺錢機器——波克夏海瑟威(Berkshire Hathaway,股票代碼BRK)。
Чому Бенджамін Грем і Воррен Баффет здатні перемагати інших інвесторів? Таємниця у структурі Беркшира
Багато інвесторів, бачачи точність стратегій Баффета на фондовому ринку, запитують себе: чому мої вибори акцій не гірші, але результати значно гірші? Відповідь дуже проста — вартість капіталу.
Беркшир контролює потужну фінансову імперію, включаючи GEICO (Гейко), Berkshire Hathaway Insurance Group (BH Primary), BHRG та інші страхові компанії. Ці компанії щодня збирають страхові внески, формуючи безперервний потік готівки.
Саме це дає Баффету ключову конкурентну перевагу — інші платять відсотки за залучення капіталу, а він отримує майже безкоштовні кошти через страхові операції. Більш того, він може залучати фінансування через облігації у країнах з низькими ставками, наприклад у Японії, використовуючи низький відсоток для арбітражу.
Крім страхового бізнесу, Беркшир володіє цілком дочірніми компаніями у залізничному, комунальному та інших стабільних сегментах, що генерують готівку. Важливо, що більшість цих компаній не котируються на біржі, і вигоду отримують лише акціонери Беркшира — саме тому купівля акцій компаній, у яких інвестує Баффет, не дає таких же результатів, як інвестиції безпосередньо у Беркшир.
Від невдахи до легенди: еволюція інвестиційної логіки Баффета
Початок Беркшира був іронічним. Спочатку це був текстильний завод, і у 1962 році Баффет купив його за $7.6 за акцію, вважаючи, що реальна вартість компанії значно вища за ціну. Але він помилився — обладнання для ткацтва та готовий одяг не могли продатися за такою ціною. Це — найбільша невдача Баффета, його акції застрягли у капкані.
Замість виходу з позиції, молодий Баффет обрав інший шлях: продав активи за низькою ціною і перетворив компанію — перетворив Беркшир з текстильного заводу у інвестиційну компанію. Цей досвід кардинально змінив його інвестиційну філософію.
Зустріч з другом на все життя — Чарлі Мангером — допомогла йому переосмислити суть інвестицій: від простого пошуку недооцінених цінностей до уваги до грошового потоку та вартості компанії.
Його новий підхід став ясним: чому варто інвестувати у банки та страхові компанії? Тому що вони мають дві рідкісні характеристики:
Це повністю руйнує традиційне мислення про вибір акцій. Зазвичай, коли компанія досягає певного розміру, її зростання сповільнюється, але фінансові установи навпаки — чим більше, тим безпечніше і привабливіше.
Пізніше Баффет інвестував у Coca-Cola та Apple за цим самим принципом — не через дешевизну акцій, а через сильний конкурентний потенціал і довгострокове зростання. Це — кардинальна різниця між ціннісним і ціновим інвестуванням.
Інвестиції Беркшира у різні сфери також взаємодіють між собою — логістика допомагає доставці продуктів, страхові компанії покривають ризики інших бізнесів — створюючи ефект 1+1>2. Така екосистема дозволяє кожній інвестиції приносити ще більший дохід.
Останні новини щодо портфеля: сигнал за зменшенням частки Apple
Зміни у щоквартальному портфелі Баффета — це індикатор настроїв інвесторів. У першій половині 2024 року найбільше привернуло увагу — значне зменшення частки Apple.
Apple була останньою великою ставкою у портфелі Баффета і найприбутковішою. Але після публікації квартального звіту у 2024 році він зробив несподіваний крок: зменшив кількість акцій з 7.89 млрд до 4 млрд — майже на 50%, що становить близько тисячі мільярдів доларів.
Це зменшення підняло рівень готівки у Беркширі до історичного максимуму. Багато аналітиків вважають, що це відображає реальність — завищені оцінки американського ринку, і якісних активів мало — навіть Баффет не може знайти хорошу точку входу.
Разом із цим, частки інших ключових активів у портфелі: JPMorgan — 11.81%, American Express — 10.41%, Coca-Cola — 7.38%, Chevron — 5.85%. Вони мають спільне — стабільний грошовий потік і високий бар’єр входу.
BRK.A vs BRK.B: чому існує два типи акцій
Інвестуючи у Беркшир, можна помітити, що на ринку є акції BRK.A і BRK.B — це не випадковість.
Після зростання акцій BRK.A до 30 000 доларів за штуку, у 1996 році Беркшир випустив акції BRK.B з меншою номінальною вартістю, щоб підвищити ліквідність. Тоді одна акція BRK.B була 1/30 від BRK.A. У 2010 році акції BRK.B поділилися у співвідношенні 50:1. Тепер одна акція BRK.A дорівнює 1500 акціям BRK.B.
Глибокий задум цієї системи — збільшити ліквідність і водночас захистити контроль. Голосів у голосуванні у BRK.B лише 0.01% від голосів BRK.A, тому навіть великі інвестори з великим обсягом B-акцій не зможуть впливати на рішення компанії, що дозволяє керівництву зосередитися на довгостроковому розвитку.
Чому варто купувати саме Беркшир, а не просто акції Баффета
Дехто запитує: якщо щоквартально публікується список активів Баффета, чи не краще просто купити ці компанії? Чому потрібно інвестувати у Беркшир і платити за управління?
Відповідь: майже половина інвестицій Беркшира — це повністю викуплені компанії, і їх просто не можна купити на відкритому ринку. Основні бізнеси — залізничний, страховий, перестраховий — Баффет прагне контролювати повністю, бо йому важливий не ціновий спред, а прибутковість компанії.
Ще один аспект — фінансовий важіль. Звичайний інвестор отримує 20% прибутку — і все. Баффет може використовувати 50% коштів клієнтів або залучати позики, і той самий 20% може перетворитися у 40% у результаті — через структуру фінансування. Це — спосіб підвищити доходність за допомогою фінансових схем, які приватний інвестор повторити не може.
Замість того, щоб намагатися копіювати його стратегію, краще стати акціонером Беркшира і довірити управління Баффету.
Чи варто зараз інвестувати у Беркшир?
Довгостроково: ціна акцій Беркшира, хоча і зазнавала великих коливань, при довгостроковому утриманні дає хороші результати — навіть купуючи на піку. Переваги компанії очевидні, інвестиційна цінність зберігається.
Короткостроково: зараз бінарний канал (Bollinger Bands) ще спрямований вниз, ціна біля нижньої межі — сигналів для покупки немає, короткостроковий тренд не визначений. Якщо хочете торгувати короткостроково, краще почекати, поки канал вирівняється.
Ринкова ситуація: американський ринок зазнає економічної слабкості, інфляція зупиняється, багато компаній мають запаси, що повернулися до історичних рівнів, але продажі залишаються низькими. Після спаду інтересу до AI ціни вже не є дешевими. Навіть партнер Баффета — Чарлі Мангер — визнає, що зараз дуже важко знайти хороші інвестиційні можливості.
Підсумок: у сучасних умовах і Беркшир, і американський ринок у цілому — у стані невизначеності. Але головна перевага Баффета — менший вартість капіталу, ніж у інших — дозволяє йому не прагнути високих доходів, а просто стабільно отримувати прибуток і перевершувати більшість конкурентів. З довгострокової перспективи Беркшир залишається цінним об’єктом для регулярних інвестицій — потрібно лише чекати кращого моменту входу.