Децентралізоване зберігання завжди стикалося з фатальною проблемою: проєкти, щоб залучити майнерів, часто вливали великі кількості токенів у вигідні субсидії. Як тільки ціна токена падає, майнери втрачають прибуток і виходять, що призводить до зупинки мережі. Простими словами, це гра МММ.

Ідея Walrus зовсім інша. Впроваджена ними механіка "фонду зберігання" змінює всю логіку.

Користувачі платять за зберігання, але не всі кошти одразу надходять до оператора поточного вузла, а потрапляють у довгостроковий фонд. Цей фонд буде поступово виплачувати нагороди майбутнім валідаторам і вузлам у лінійній пропорції за часом.

Інакше кажучи, гроші, які ви платите сьогодні, забезпечують безпеку мережі завтра і післязавтра.

Перевага такої міжчасової платіжної системи полягає в тому, що навіть у разі ведмежого ринку, накопичені доходи від зберігання залишаються джерелом покриття витрат мережі, забезпечуючи безперервну роботу. Для інвесторів такі проєкти перетворюються з чисто спекулятивних активів у справжні активи, що генерують грошовий потік.