Містеріум Сатоші:50 років таємниці та мільярдів доларів

5 квітня 1975 року — це офіційна дата народження, яку задекларував Сатоші Накамото у своєму профілі. Якщо ця дата справжня, то творцеві Біткоїна у 2025 році виповнилося б рівно 50 років. Проте криптокомісіонери довго здогадувалися: чи це реальна дата чи елегантний символічний вибір?

Майже напевно це символіка. 5 квітня 1933 року президент Рузвельт підписав наказ 6102, який заборонив американцям володіти золотом. А 1975-й рік? Саме тоді Конгрес відменив цю заборону, повернувши громадянам право на дорогоцінний метал. Накамото обрав дату, яка кодує в собі всю історію боротьби за фінансову свободу від держави. Біткоїн — це саме те золото, тільки цифрове й поза контролем уряду.

Хто він насправді?

31 жовтня 2008 року світ отримав 9-сторінкову білу книгу, яка змінила все. «Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System» — так звучала революція. У цьому документі невідомий програміст описав електронну касу від точки до точки, яка може працювати без банків і посередників.

Профіль Накамото на P2P Foundation твердив, що це 37-річний чоловік з Японії. Але лінгвісти швидко помітили: його англійська — ідеальна британська, з написаннями на кшталт «colour» та «optimise». Це не японець. Графік його активності? Він рідко писав з 5 до 11 ранку за Гринвічем. Значить, він, ймовірно, був із США або Великобританії.

3 січня 2009 року Накамото видобув перший блок — блок генезису. У ньому було вмощено цитату з газети The Times: «Chancellor on brink of second bailout for banks». Це був послання. Світова банківська система была у кризі, й Накамото запропонував альтернативу.

Накамото письменно розв’язав проблему, яка кілька десятиліть мучила крипто-математиків: як запобігти тому, щоб одна й та ж цифрова монета витратилася двічі? Доказ роботи плюс децентралізована мережа. Простий і геніальний.

Творець залишився активним до грудня 2010 року, потім поступово зник. Його останній лист розробнику Гевіну Андресену був у квітні 2011 року: «Я хотів би, щоб ви не називали мене таємничою тіньовою фігурою. Преса робить з цього піратську валюту». Потім — мовчання на 14 років.

Багатство, що торкається небес

Коли аналітики подивилися на ранні блоки Біткоїна, вони виявили щось дивовижне: одна адреса видобувала величезну кількість монет в перший рік. Це був Накамото. Дослідник Серджіо Деміан Лернер знайшов патерн — назвав його «Патоші» — і розшифрував, які блоки видобував творець.

Результат? Від 750 тисяч до 1,1 мільйона біткоїнів. За поточною ціною близько $85 тисяч (весна 2025 року) це означає $63,8-93,5 мільярда. Накамото був би однією з 20 найбагатших людей у світі — але нікому це не відомо й він ніяких витрат не робив.

Ні однієї транзакції з цих гаманців. Ні крапельки. Теорії розлітаються в усі боки: він втратив приватні ключі, він помер, він гарантує монети як подарунок майбутнім поколінням крипто-комьюніті.

Що робить цей факт неймовірним: якби Накамото коли-небудь переміщував ці монети, це викликало б цунамі на ринку. Ціна впала б від страху, що творець продає. Навіть намік на його активність змінив би всю криптосферу. Тому його мовчання — це ще й форма護衛влади.

П’ять кандидатів, жодної впевненості

За 16 років детективи криптовалюти назвали дюжину можливих особистостей.

Хал Фінней (1956–2014) — криптограф, отримав першу транзакцію від Накамото. Жив поруч із Доріаном Накамото в Каліфорнії. Лінгвістичний аналіз знайшов спільні риси писання. Але Фінней перед смертю від БАС у 2014 році вперто заперечував, що є Сатоші.

Нік Сабо — винахідник «bit gold» (попередника Біткоїна) ще 1998 року. Його стиль писання вражаюче схожий на Накамото під час аналізу. Сабо не раз повторяв: «Я не Сатоші». Але багато хто його не вірить.

Адам Бек створив Hashcash — систему доказу роботи, на якій базується Біткоїн. Білі книга прямо посилається на його роботу. Бек займався крипто раніше за всіх, але також заперечує.

Крейг Райт, австралійський комп’ютерник, найголосніше стверджував, що саме він Сатоші. Навіть зареєстрував авторські права на білу книгу. Але у березні 2024 року британський суд офіційно заявив: Райт — не автор, і документи, які він виклав як докази, — підробки.

Пітер Тодд — колишній розробник Біткоїна, якого назвав документальний фільм HBO 2024 року як можливого Накамото. Тодд сказав, що це «дурниця» і «хапання за соломинку». Та теорія спирається на його канадський діалект англійської.

Останній синтез: можливо, Накамото — це команда, а не одна людина. Можливо, кілька із названих вище люди творили біткоїн разом.

Чому залишався анонімним

Це не казка про таємниці. Це архітектура.

Якби Накамото залишився відомим, Біткоїн став би заложником його особи. Уряди чинили б тиск, загрожували б судом. Ворогам вистачило б одного вибуху, щоб знищити творця — й спільнота розпалась би за ним.财ові интересы постаралися б його купити.

Його слова мали б статок золота. Один його коментар міг би змінити напрямок розвитку. Його смерть означала б крах.

Вибравши анонімність, Накамото встановив умови, за яких Біткоїн міг розвиватися органічно, без культу особистості. Це кіберпанк у чистому вигляді: система, яка працює незалежно від своїх творців.

І це відображає основну філософію: Біткоїн не просить вас вірити Накамото. Він просить вас вірити математиці й коду.

Культура і спадщина

За 17 років Біткоїн перестав бути технічним експериментом. У січні 2025 року, коли ціна Біткоїна досягла історичного рекорду понад $109 тисяч, теоретична вартість Накамото перевищила $120 мільярдів. Він увійшов би в топ-10 найбагатших на планеті.

У Будапешті стоїть бронзовий бюст Накамото з дзеркальним обличчям: щоб кожен бачив себе. Гасло «Ми всі Сатоші» стало манією.

У березні 2025 року президент США підписав указ про стратегічний резерв Біткоїна. Те, що ранні крипто-активісти вважали неможливим, сталося: держава визнала Біткоїн.

Цитати Накамото живуть: «Основна проблема звичайної валюти — це вся довіра, яка їй потрібна». Бренди випускають одяг із його ім’ям. Популярна культура перетворила його у легенду.

Але легенда залишається де-то там, живучи цивільним життям, у якому ніхто його не знає й не чекає на його слова. Його творіння радіє без нього. Це точно те, що він хотів.