Хочу поговорити з вами про рівні інвестиційного аналізу.

Багато хто говорить, що інвестування потребує ретельного вивчення — фінансовий аналіз, операційний аналіз, все по порядку. Аналіз DuPont, маржа прибутку, коефіцієнт обороту, коефіцієнт левериджу… ці показники накопичуються, даних багатьо, аналітичний звіт виходить солідним. Але цього достатньо?

На мою думку, все це насправді лише технічні деталі. Фінансовий аналіз — це кількісний аналіз, операційний аналіз здебільшого якісний — наприклад, розглядання перспектив галузі, конкурентних переваг компанії. Але виникає принципове питання — якщо ви не усвідомлюєте свою роль, не розумієте своєї позиції, то такий аналіз, як би його багато не робити, не матиме сенсу.

Вам потрібно реально зрозуміти одне: коли ви купуєте акції, купуєте криптовалюту, що ви в дійсності купуєте? Ви купуєте право власності на компанію. Це не абстрактний символ, це щось матеріальне — є працівники, є продукт, є менеджмент, є реальне ведення бізнесу. Ви є власником цієї компанії, але не керуючим. Право управління належить управлінській команді.

Наведу приклад: ви інвестуєте в ресторан. Хто відповідає за день-у-день роботу ресторану? Генеральний директор, шефи, офіціанти — вони несуть відповідальність. Але це не означає, що ви як власник можете повністю дистанціюватися. Ви повинні мати базове розуміння ресторанного бізнесу. Ресторан сичуаньської кухні та ресторан кантонської кухні працюють на різних принципах — структура витрат, цикли потоку клієнтів, конкурентна динаміка — все різне.

Тому справжня основа інвестування — це не копання в цифрах фінансових звітів, а розуміння менеджменту та судження про стратегію компанії. Тому що саме це визначає напрям розвитку компанії та те, наскільки далеко вона зможе піти.