Скільки взагалі робіт може виконати одна людина + AI?

Багато хто вважає, що ключ — у тому, щоб запустити кілька agent паралельно. А результат, який реально визначає, скільки всього ти можеш здати щодня, зазвичай залежить від кількох більш базових речей.

Таск-лист (карта задач)
Роботи, що тривають понад 10 хвилин, я зараз не просто одразу віддаю AI, а спершу витрачаю кілька хвилин на створення легкої картки: чітко прописую цілі, межі, критерії приймання і максимум кілька спроб. AI має виконати все відповідно до стандартів на картці, і тільки тоді це вважається завершеним; не можна “здалося, що приблизно так” і одразу здавати. Картку зберігаю у вигляді JSON-файлу: закрив чатове вікно, змінив модель, прийшов наступного дня — і можеш одразу читати та продовжувати.
Без цієї картки роботу легко “зробити на відчепись” на півдорозі або так і залишити в стані “ще трохи переробити”.

Розподіл за моделями під конкретні етапи роботи
Я не дозволяю одній і тій самій моделі пакувати все від початку до кінця. Claude в основному відповідає за судження та загальний контроль напряму, Codex — для крос-перевірки та технічного рев’ю, Cursor — для інженерної реалізації, яку Cursor закріпив у spec, Grok — зосереджений на написанні основного тексту для публічного контенту. Перемикання відбувається за етапами, а не кожного разу з нуля підбирати. Це не “хто дешевший — того й беру”, а “яка модель на цьому етапі здатна вибити якість на потрібний рівень”.
Якщо помилитися з моделлю, часу на переробки потім виходить більше, ніж того, що ніби заощадив.

Увесь стан — у файли
Прогрес задач, причини рішень, моменти передачі — я майже не залишаю в історії чату. Усе пишу в репозиторій у Markdown та JSON-файли як єдине джерело правди. Створивши нову сесію або просто змінивши модель, достатньо спершу прочитати ці файли, щоб розуміти, на якому етапі ми зараз. Чатове вікно можна будь-коли закрити — системний стан не загубиться.
Покладатися на чатове вікно, щоб “пам’ятати”, — рано чи пізно зламається через скидання вікна або зміну моделі.

Брама якості + збір даних
Перед публікацією контенту треба пройти через “браму якості”. Тільки коли це підтверджений факт, можна нормально публікувати; частину, яка є лише припущенням, треба прямо сказати “це моя здогадка”. Після того як опублікував, дивлюся дані 24 години: якщо відмітки у вибране та реальні взаємодії пройшли поріг, тоді продовжую — роблю англомовну версію, ріжу відео, архівую на сайт. Якщо поріг не досягнутий — просто зупиняюся і не додаю час.
Зекономлені зусилля можна вкласти в наступну річ, якої реально потребують люди.

Коли я зафіксував ці чотири речі, я помітив: одна людина + AI видає фактичний обсяг здачі стабільніше, ніж раніше, коли всюди запускали agent, і при цьому набагато менше “кидає на півдорозі”.

Тепер, коли ти працюєш разом із AI, на яких кількох правилах це тримається? Розкажи про свою версію.